Таборова середа була після річної перерви для новацтва днем подорожування. Відразу після сніданку вони сіли в автобус і попрямували до Свидника, де в Музеї української культури Словацького національного музею на них чекала цікава програма. Спочатку відвідали Ґалерею Дезидерія Милого, де дізналися цікаві інформації не лише про ікони та їхню історію, а й про мистецтво українських художників східньої Словаччині та на Закарпатті. Оглянули головну експозицію музею з багатьма цікавими експонатами, пов’язаними не лише з карпатською природою, а й з побутом наших предків. А у другій половині дня відвідали скансен, де відвідали стареньку сільську школу, дерев'яну церкву та інші цікаві історичні споруди, які збереглися у тому вигляді, в якому їх будували наші діди-прадіди. Відвідали і свидницький цвинтар, де поклали квіти до пам’ятника видначному діячу національного відродження русинів-українців північно-східної Словаччини Олександру Павловичу, а також відвідали місце останнього спочинку Марії Лацової, нашої «тітки здоровенькій», яка була з першої літньої зустрічі ПЛАСТу в 1991 році аж до її раптового відходу у вічність у 2020 році для учасників таборів «другою мамою». Юнацтво провело день в Златій Ідці граючи нетрадиційні види спорту, такі як хокей з ложичками. Випробувалу і нову смугу перешкод, яку біля нашого табору побудував Матуш Пронер. Увечері юнацтво веселилося при улюблених таборових іграха новацтво дочекалося нічної гри. Наверед шукали індіції, які би привели їх до скарбу. Не було це легке, у темряві ховалися виховники у масках. Хтось злякався, хтось хотів прогнати «привидів», але зрештою всі індіції разом із солодким скарбом.

ФОТОЩОДЕННИК ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ