28 вересня 2016 року минуло 25 років з дня відновлення діяльності молодіжної організації ПЛАСТ на Словаччині. Вважаємо необхідним нагадати, хто був, після так званої «Ніжної революції» в Чехословаччині у 1989 році, ініціатором потреби заснувати самостійну молодіжну організацію для української молоді тоді ще Чехословаччини.

19 грудня 1990 року Ігор Довгович та Мар’ян Коваль підготували «Декларацію підготовчого комітету молодіжної організації Русинів-Українців» і розіслали її на українські установи та школи. Декларація була поштовхом для створення підготовчого комітету по відновленню українських молодіжних організацій ПЛАСТ, евентуально Союзу молоді Карпат (СМК).

На початку 1991 року, з ініціативи Павла Дуркота та Левка Довговича, виникає у Пряшеві підготовчий комітет в такому складі: Павло Дуркот – голова, Іван Кравець – заступник голови, Сергій Панчак, Святослав й Ігор Довговичі – члени та Олена Довгович, як юрист-консультант по підготовці статуту молодіжної організації ПЛАСТ для реєстрації на Міністерстві внутрішніх справ Словацької республіки (МВС СР). Дня 22 травня 1991 року МВС СР зареєструвало Статут відновленої організації ПЛАСТ під числом VVS/1-900/90-3536.

І так 28 вересня 1991 року в Пряшеві у «Руському домі» відбувся установчий З’їзд молодіжної організації ПЛАСТ, тоді ще у спільній Чехословацькій республіці, на якому делегатами З’їзду були обрані керівні органи ПЛАСТу в такому складі: Левко Довгович – голова Крайової Пластової Організації (КПО), Павло Дуркот – заступник голови, Ігор Довгович – виховний сектор, Богдан Копчак – писар-діловод, Олена Довгович – скарбник, Людвик Шолтис – член та представник за Чехію – Марко Березовський. Був обраний також і склад Крайової Пластової Ради (КПРади): Ганна Коцур – голова, Марія Рибак – заступник, Марія Ганко – член.

З самого початку діяльності молодіжна організація ПЛАСТ не мала жодної підтримки від державних органів, які були відповідні за фінансування потреб нацменшин, але ані від офіційних українських установ на Словаччині, тому найбільшою проблемою було забезпечення фінансових ресурсів для роботи з молоддю. Повних 15 років керівництво ПЛАСТу намагалось роздобувати фінансову підтримку від свідомих українців Чехословаччини і закордоння, від різних надацій та українських організацій з-за кордону. Систематичну фінансову підтримку від державних установ можна датувати від 2006 року.

Від 1991 по 2016 рік було здійснено ХХІ міжнародних літніх таборів (МЛТ), складовою частиною яких було ХІХ Літніх шкіл українознавства (ЛШУ) і 34 короткотривалих літніх і зимових та закордонних зустрічей, в яких, разом з керівниками, тобто членами булави та лекторами ЛШУ, брало участь разом 2 404 осіб, в тому числі 209 осіб з-за кордону – з України, Австрії, Америки, Німеччини, Польщі, Сербії, Хорватії та Чехії, а з того дітей і молоді 2 112 та виховників і лекторів ЛШУ 290. З малими перервами працювали й працюють пластові гуртки та недільні школи українознавства в Братиславі, Кошицях та частково у Пряшеві. ПЛАСТ був головним організатором міжнародного європейського проекту з назвою «Ініціатива молодих іммігрантів для місцевих громад» (Young Immigrant’s initiatives for local communities), за участі представників з восьми держав Європа – Словаччина, Грузія, Італія, Молдовія, Німеччина, Норвегія, Сербія, Україна. Представники ПЛАСТУ брали активну участь у подібних проектах в таких державах – Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Італія, Україна.

Головною метою ЛШУ є передати учасникам елементарні інформації з історії, літератури, культури, познайомити їх з визначними історичними, науковими й суспільно-культурними діячами не тільки України взагалі, але й Пряшівщини, від найстаршої доби аж по сучасність, з пісенним багатством, традиціями та звичаями нашого народу – одним словом пробудити в молоді гордість до непересічних вартостей нашого народу, щоб вони не відчували себе менш вартісними від інших, бо наш народ однозначно має набагато старшу історію та багатшу культуру від окремих наших сусідів. Не менш важливим завданням було навчити найменших читати й писати азбукою, бо в школах вже кирилицю не вивчають.

Святкування ювілею ПЛАСТу відбулося в цьогорічному пластовому таборі та ЛШУ «Карпати-2016» (див. статтю «У таборі «Карпати-2016» відзначили ювілей діяльності ПЛАСТу», Нове Життя № 17, з 26.8.2016, стор. 1). Ювілей став поштовхом і для реалізації таборування за всіма правилами пластових вимог, тобто перебування в природі в наметах, польова кухня тощо, з програмою відкриття та закриття дня, з підніманням і зніманням прапорів та співанням гімну закарпатських пластунів, а протягом дня практичні зайняття притаманні пластовим вимогам під час таборування в природі. Ініціаторами реалізації тижневого таборування, під назвою «Ягодна-2016» були старші пластуни Михайло Янко з Кошиць-Переша, Богдан Довгович з Кошиць та Мартин Няхай з Руської Нової Веси. Дальшими учасниками таборування були довгорічні активні пластуни – Діана Барна з Гуменного, Бібіана Буйдош з Хотчі, Петро Бубен з Єдлінки, Алекс Гайдош та Денис Зятик з Меджилаборець, Давід Янко з Кошиць-Переша та Бранко Довговича з Кошиць.

Підсумовуючи діяльність Крайової пластової організації необхідно констатувати, що провід Пластової організації Словаччини усвідомлює собі повністю, що робота з українською молоддю не проходить систематично і за актуальною потребою сучасного стану української національної меншини Словаччини. Зустрічі молоді в обмеженій кількості, один чи навіть кілька разів у рік, дуже мало для інтенсивної національно-виховної роботи.
Все ж таки визначним успіхом діяльності молодіжної організації ПЛАСТ можна вважати результати роботи з молоддю, крім іншого, і в тому напрямі, що з учасників попередніх літніх таборів виросло чимало активних пластунів, які сьогодні працюють в керівництві ПЛАСТу і які здібні самостійно керувати окремими гуртками і реалізувати програму літніх пластових таборів та дальших зустрічей молоді. Позитивним явищем можна вважати і те, що в понад 100 селах і містечках Словаччини, але й за кордоном, молодь і їхні батьки знають, що існує в Словаччині українська молодіжна організація Пласт, яка, в міру своїх можливостей, організує літні й зимові зустрічі та школи українознавства для нашої молоді і тим самим намагається хоча б частково зберегти останки національної ідентичності русько-українського автохтонного населення Пряшівщини.

З нагоди ювілейного року діяльності ПЛАСТу в Словаччині необхідно віддати належну оцінку й подяку всім тим, котрі від самого початку по сьогодні є активними в діяльності молодіжної організації ПЛАСТ: Олені, Святославу та Ігореві Довговичів з Кошиць, Марії Рибак з Братислави та Марії Лаца зі Свидника. Далі треба висловити щиру подяку старшим пластунам довгорічним членам керівництва – Ксенії Рибак – Братислава, Роману Довговичу - Кошиці та сучасним членам проводу Міхаелі і Юрію Мушинці та Мартину Няхай – Руська Нова Вес,– Оксані Господар – Кошиці, Ярославі Грінко – Гунківці, Гавріїлу Чіпаку – Светлиці, які беруть активну участь під час організування літніх таборів і всіх зустрічей нашої молоді, виключно на добровільних началах, жертвуючи свій вільний час і навіть відпуски, а само собою всім сучасним виховникам Інні Родович і Марині Смикало – Кошиці, Іветі Ігнатко – Стригівці, Мирославі Танчак – Пчолинне, Катерині Розумик і Матушові Пронеру – Пряшів, Володимирі Шак та Петру Зятику – Меджилабірці, Олга Кутко і Маркіяну Ковалик – Братислава, Павлу Гайдош – Габура, але і тим, які довгі роки були членами таборової булави, а в сучасності, через робочі обов’язки, не можуть бути прямими учасниками молодіжних зустрічей.

Молодіжна організація ПЛАСТ є дійсним членом Європейського Конгресу Українців та Світового Конгресу Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), яке в цьому році організувало Форум української молоді діаспори «Вінниця-2016», на котрому делегатом за ПЛАСТ Словаччини був Мартин Няхай.

Умови для роботи з українською молоддю Словаччини чим далі складніші, треба однак вірити, що молодіжна організація ПЛАСТ і в дальших роках, за активної допомоги старших пластунів, буде продовжувати в підготовці і організації традиційних заходів і члени ПЛАСТу з рядів багатократних учасників табору будуть мати охоту поширювати діяльність організації формою нових ініціатив у співпраці з українськими молодіжними організаціями цілого світу.

І на кінець. Поки зі сторони компетентних установ не будуть створені відповідні умови для роботи з нашою молоддю, поки ми всі – кому хоч трохи залежить на тому, щоб національна меншина українців-русинів Пряшівщини не зникла зі сторінок історії – не прикладемо свій внесок у цю справу, то пропаде і тих кілька позитивних результатів, яких досягла пластова організація протягом 25-ти років діяльності.

Зроблено за 25 років мало, чи багато – нехай посудить історія та майбутні покоління української нацменшини Словаччини, яким, і наперекір неймовірної асиміляції, вдасться зберегти свою національну ідентичність.

Левко Довгович,голова КПО Словаччини