Joomla gallery extension by joomlashine.com
Banner Karpaty
Учасники літньої зустрічі "Карпати 2014"
http://www.karpaty-plast.sk/plast/images/titulka/1008_001.jpg
Пластовий гурток «Руського пласту» в кошицькому парку (1939)
Відвідини кошицьких пожежників, «Карпати 2013»
Заприсяження пластунів, Пряшів (1993)
Учасники Крайового пластового табору «Карпати 1995» у Меджибродді на прогулянці у Високих Татрах
Свято «Івана Купали» в Крайовому пластовому таборі «Карпати1996», Хмельова
Літня школа українознавства, Хорватія 1998
Крайовий пластовий табір «Карпати 2000», Меджиброддя
Запалювання таборової ватри, «Карпати 2010»
І. Таборові олімпійські гри, «Карпати 2012»
Двадцята літня зустріч молоді
Аж віритися не хоче, що вже двадцятий раз зустрілося і в цьому році на Крайовому пластовому таборі «Карпати 2015» 113 учасників. Від 1-го до 9-го серпня прожили дев'ять незабутніх днів в рекреаційному осередку «Злата Ідка» біля міста Кошиці. Складовою частиною табору і в цьому році була 18-а Літня школа українознавства.
Перша зустріч молоді, яку організувала відновлена молодіжна організація ПЛАСТ Словаччини, відбулася вже у 1991 році у Миковій з фінансовою допомогою окремих членів хору «Карпати» та спонсорів. Ювілейну двадцяту зустріч реалізовано з підтримкою Уряду влади Словацької республіки з програми «Культура національних меншин».
З нагоди ювілейної зустрічі молоді необхідно навести і незаперечні статистичні дані – у двадцяти літніх таборах та у восьми короткочасних літніх і зимових зустрічах від 1991 року, включно цьогорічної зустрічі, взяло участь 1 971 молоді, з того 1 811 з Словаччини решта з України, Польщі, Австрії, Америки, Німеччини, Сербії, Хорватії та Чехії. Перші два табори реалізовано в селі Микова, у 1993 році три тижні в таборі «Червона калина» біля Трускавця та у Львові, Україна. В дальших роках: Рокитів при Гуменному, Хмельова, Дрениця, п'ять таборів у Меджибродді, а від 2007 р. літньою домівкою нашої молоді щороку є «Злата Ідка». Через брак грошей літні табори не відбулись в роках 1997, 1999, 2002, 2004, 2005.
На урочистому відкритті ювілейного табору голова ПЛАСТу Словаччини, Левко Довгович, сказав: «Головною метою усіх молодіжних зустрічей було їх учасникам показати, що для нашої національної меншини самим важливим є те, щоб наша молодь знала, ким вона є, щоб поважала і не забувала на традиції, бесіду і культуру своїх предків. Найбільшою радістю для нас є, що багато з учасників дотеперішніх зустрічей якраз в наших таборах навчилося читати азбуку, окремі з них, повернувшись з табору, почало з своїми батьками говорити по-нашому. Зокрема нас тішить те, що і в цьому році в булаві табору були виховники, які виростали в наших таборах і якраз вони є для нас надією, що робота з нашою молоддю в Словаччині буде продовжуватися».
І в цьому році була для 94 дітей та молоді у віці від 6 до 18 років підготовлена цікава й різноманітна програма. Трьома гуртками новацтва (від 6 до 12 років) і чотирьма юнацтва (від 12 до 18 років) піклувалася булава у складі: головний комендант Ксеня Рибак – Братислава, заступниками коменданта були Юрій Мушинка – Руська Нова Вес та Роман Довгович – Кошиці, хорунжий Богдан Довгович - Кошиці. Члени булави: Михаела Мушинка – Руська Нова Вес, Христина Грісенко та Владислава Шак – Меджилабірці, Ярослава Грінко – Гунківці, Івета Ігнатко – Стригівці, Інна Родович – Кошиці, Мирослава Танчак – Пчолине, Катерина Розyмик – Пряшів, Наталя Дубаневич – Прага, Маркіян Ковалик – Братислава, Мартин Няхай – Руська Нова Вес. Лектори Літньої школи українознавства: Олена Довгович та Святослав Довгович – Кошиці, Марія Рибак – Братислава, медична охорона Марія Лаца – Свидник.
Цікавою подією для виховників і старшої молоді була у вівторок 4 серпня участь на Семінарі «Бути нацменшиною є наше право». На відкритті Семінару головна організаторка, Олена Довгович сказала: «Основною метою семінару є, зокрема для молоді, подати інформації про проблему прав нацменшин і актуальну ситуацію в Словаччині, а також спосіб подавання проектів і фінансування окремих заходів нацменшин». Головним лектором семінару був Петро Крайняк, депутат Пряшівського самоврядного краю, який ґрунтовно пояснив сучасну політику Словацького уряду у відношенні до питань нацменшин. Дуже цікавими були і дискусійні внески присутніх, зокрема академіка Миколи Мушинки, голови ПЛАСТу Левка Довговича, колишнього голови комісії нацменшин в Кошицях Степана Чабалу, голови громадського об'єднання «Карпати Кошиці» Ярослава Господаря.
Як і в попередніх роках учасники отримали багато нових інформацій.. У школі українознавства найменші вчилися азбуку, юнацтво щодня в гутірках знайомилось з іншим періодом історії України – від старовинних часів Трпипілля, Київську Русь, козацьку добу, Галицько-Волинське князівство аж по історію 20-го сторіччя. Дістали інформації з першої медичної допомоги, картографії, навчилися багато наших пісень. Само собою і забавляли ся на розважальних вечорах, на Святі Івана Купала, біля пластової ватри, під час теренових іграх та спортивних змаганнях.
Один з таборових днів був днем мандрівок. Юнацтво помандрувало в похід на верх «Койшовської голі». Молодші відвідали Музей авіатики Словацького технічного музею на кошицькому аеродромі, де могли не лише бачити старші і новіші літаки, але й посидіти у креслі пілота. Хлопців найбільш цікавила вистава історичних автомашин. Після відвідин музею всі перейшли у клуб Регіональної ради СРУСР в Кошицях, де на них чекала «бульбашкова і вогнева шоу».
І в цьому році учасників табору, в четвер 6-го серпня, потішили виняткові відвідинни. Кілька хвилин після 9:00 зазвучав в рекреаційному осередку сигнал пожежної автомашини. У гості прийшли пожежники районної дирекції пожежного корпусу Словаччини з Кошиць, з командиром Міланом Полчом. Показали своє приладдя, яким помагають при транспортних випадках. Кожний з зацікавлених міг випробувати, як звільняють великими кліщами людей з машини після аварії, погратися з подушкою на надування, яка підніме і велику автомашину. Само собою не бракувало й роботи із пожежними шлангами і водою, яка всім вподобалася.
Багато часу в останні дні учасники табору жертвували і підготовці заключної програми для батьків, яку після закриття табору в останній день бачило понад 70 родичів і приятелів молоді. Разом з проекцією фотографій згадували на двадцять річників таборів. На одній з фотографій впізнала себе і мама Даніелки Кецерової, яка і сама була учасником пластових таборів. В програмі затанцювали і «Карічку» (Катерина Кундратова, Александра Чухтова, Соня Корманикова, Ема Данькова) та танець «Парадниця'м грайте» (Габріела Кремпаська, Зденка Гвіздова, Габіка Мандульова, Тетяна Василенкова), до танців заспівували Симона Ігнаткова і Магдалена Родакова. Модерний танець показали Івана і Нікола Галчикові. Співом, який на акордеоні супроводив Петро Зятик, присутніх потішили Денис Зятик, Александра Євчакова, Клаудія Команицька, Бібіяна Буйдошова, Симона Ігнаткова і Діана Барнова. Вірші читали Михайло Добош (О. Лупій: «Своє любіть»), Мартин і Ріхард Рибакові (Т. Шевченко: «Зоре моя вечірняя»). В кінці програми знов прозвучав вірш «Мово рідна, солово рідне» (Ростик Михнов, Дорота Плочицьова, Богдана Студенкова та дальші новаки), якого зміст є лейтмотивом всіх таборів. У своєму заключному слові, головна організаторка, «таборова мамка», Олена Довгович, сказала: «Головною метою таборів і літніх шкіл українознавства є наблизити до дітей тисячолітні традиції Русинів-Українців так, щоб в майбутньому не забували де їхні корені і були тими, які допоможуть зберегти нашу національну меншину від асиміляції та інших несприятливих впливів. » В кінці програми, якою словом супроводили Діяна Барнова і Богдан Довгович, голова «ПЛАСТу», Левко Довгович, передав довгорічним членам булави дипломи – подяки з нагоди ювілейного табору. Прозвучали ще улюблені таборові пісні «Ой, видно село», «Бий барабан», «Циганочка» та «Отаман» за супроводу на гітарі Михаели Мушинка і надійшло прощання, обнімання, часом і щира дрібна сльоза. Всі додому відходили з надією, що через рік зустрінуться в 21-му Крайовому пластовому таборі «Карпати 2016».
Святослав Довгович